струс

СТРУС, у, ч.

1. Різкий коливальний рух; поштовх.

Землетруси – раптові рухи земної кори, викликані внутрішніми причинами. Це є струси, що постають у глибині Землі і передаються у вигляді коливань на її поверхню (з навч. літ.);

Струси поверхні землі бувають з різних причин. Промчить важкий поїзд, а в будинку, який стоїть близько від залізниці, дрижать шибки (з навч. літ.);

Раптом струс машини обірвав Шаблієві мрії (Д. Бедзик);

* Образно. Сюжети його [В. Винниченко] ранніх творів буквально вихоплені з живої дійсносності: найчастіше вони відбивають соціальні струси початку нового століття (з наук. літ.).

2. перен. Надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання.

Глибокий внутрішній струс мовби відкрив йому очі ширше на світ, на саму сутність життя, і те, що раніш його могло й не чіпати, зараз не залишає його байдужим (О. Гончар).

3. рідко. Загальна тривога, хвилювання; переполох, паніка.

Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки .. Скрізь піднявся струс; кожен, лягаючи, просив Бога, щоб цілому встати (Панас Мирний);

– Такий струс, і ґвалт, і страх кругом, що від того всього хоч живим закопуйся, – казав, здригаючись, Гаврик (Я. Качура).

(1) Нерво́вий струс – сильне збудження, роздратування нервів.

Крайнюк намагався стримати себе, зупинити нервовий струс, але не міг (В. Кучер).

△ (2) Струс мо́зку, мед. – ушкодження мозку та мозкових оболонок (без порушення цілості покривних тканин) при закритих травмах голови.

Травма може викликати тяжкі загальні явища і без грубих пошкоджень тканин. До таких процесів належить струс мозку (з навч. літ.);

Для повноти картини слід додати, що підпоручик Дуб під час своєї пригоди з конем дістав невеличкий струс мозку (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).