1. Словник синонімів української мови

струс

ПО́ШТОВХ (різкий короткий удар), ШТОВХА́Н розм., ТОВЧО́К розм. рідше; СТРУС (різкий коливальний рух, часто з ударом). Петрович штовхнув дівчину в якусь комірчину. Від поштовху Лукія впала на підлогу (О. Донченко); Слухняно повернулися (діти) під штовханами унтера (І. Ле); Віз.. шарпався з боку на бік, завдаючи пекельних болів Моргулі. Його терзала жага, і по одному товчку він знепритомнів (О. Слісаренко); Раптом струс машини обірвав Шаблієві мрії (Д. Бедзик).

СТРУС (надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання), ПОТРЯСІ́ННЯ, УДА́Р (ВДАР), СТРЕС, ШОК, ТРА́ВМА зі сл. психічна, душевна. — Мені професор опреділив, — "очі у вас цілі, тільки нерви від різних струсів не витримали. Я напишу ліки.., і як напала на вас сліпота, так і піде без сліду" (Ю. Яновський); Вона лікувалась багато, але давнє нервове потрясіння залишило на ній свої сліди (Л. Смілянський); Неважко собі уявити, яким ударом для Докії Захарівни було нерозумне заміжжя єдиної дочки (Л. Дмитерко); Стрес і шкідливий, але стрес і корисний, бо дає вихід нашим почуттям.., очищає наші душі, серця й організм (П. Загребельний); Шок у пана Дулькевича минув так само швидко, як і настав (П. Загребельний); Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном.. Це була справжня психічна травма (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струс — струс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. струс — (землі) поштовх, двигіт, ІД. землетрус; (нервовий) розлад, с. шок; П. переполох, паніка; |с|трусанина, ок. трясьба. Словник синонімів Караванського
  3. струс — СТРУС, у, ч. 1. Різкий коливальний рух; поштовх. Землетруси – раптові рухи земної кори, викликані внутрішніми причинами. Це є струси, що постають у глибині Землі і передаються у вигляді коливань на її поверхню (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. струс — струс (струсь) страус (ст): Полянський більше викладав, чим читав. Виклади були дуже інтересні, бо переплітані фактами щоденного життя з різних царин, починаючи від того, на що вживають пір'я зі струся, а кінчаючи на фабрикації мила... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. струс — -у, ч. 1》 Різкий коливальний рух; поштовх. 2》 мед. Закрите механічне пошкодження окремих органів і тканин або всього організму, яке характеризується порушенням їхніх функцій без грубих морфологічних змін. Струс мозку мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. струс — Струс, -су; стру́си, -сів (зрушення) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. струс — СТРУС, у, ч. 1. Різкий коливальний рух; поштовх. Землетруси — раптові рухи земної кори, викликані внутрішніми причинами. Це є струси, що постають у глибині Землі і передаються у вигляді коливань на її поверхню (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах
  8. струс — Струс, -су м. 1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Мир. ХРВ. 85. Струс такий счинився, що й Боже. Лебед. у. 2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Словник української мови Грінченка