струсонути

СТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, однокр.

Підсил. до струсну́ти.

Вітер птицею шугонув на рухливе покриття землянки, струсонув з соломи кілька .. краплин (М. Стельмах);

Рибалки дружно виволокли сорочку на берег, струсонули, і на траві залопотіли хвостами дві довгі зелено-сірі щучки (О. Донченко);

Ще подив його не минув, як Олена другою рукою вже міцно схопила довгожданого коханця за огривок і струсонула його при цьому, мов добрий дядько (О. Гончар);

– Ото, ув'язалася! – сердито кинув Павло, струсонувши русявим чубом (В. Кучер);

Вибух у підвалі струсонув дім, і полум'я метнулося вгору (В. Петльований);

Через якусь часинку випали гармат струсонули повітря (Н. Рибак);

Тетяна встала з лавки, гордовито струсонула плечима (С. Добровольський);

* Образно. Вечоріло. Сонце, досхочу накупавшись у хмарах і блакитних ополонках, струсонуло на сніги вінець проміння, кинуло на небосхил бузкові барви (М. Стельмах);

// безос.

Сплав струсонуло, рвонуло (І. Муратов);

Не знаю, скільки я плив би і куди б заплив, коли б раптом не налетів на підводний камінь. Мене всього струсонуло, я відчув, що наштовхнувся на якусь твердь (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струсонути — струсону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. струсонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., однокр. Підсил. до струснути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. струсонути — СТРУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., однокр. Підсил. до струсну́ти. Вітер птицею шугонув на рухливе покриття землянки, струсонув з соломи кілька.. краплин (Стельмах, Правда.. Словник української мови в 11 томах
  4. струсонути — Струсонути, -ну, -неш гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули. К. ЦН. 222. Словник української мови Грінченка