стручений
СТРУ́ЧЕНИЙ, а, е, діал.
Дієпр. пас. до стру́тити.
В сінях зробився стукіт. Дрюк, котрим підперті були двері хатні, упав – не знати, чи сам від себе, чи стручений (І. Франко);
// у знач. прикм.
Загримить ненароком стручена з лави бартка... (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стручений — стру́чений дієприкметник зіштовхнутий діал. Орфографічний словник української мови
- стручений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до струтити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стручений — СТРУ́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до стру́тити. В сінях зробився стукіт. Дрюк, котрим підперті були двері хатні, упав — не знати, чи сам від себе, чи стручений (Фр., VIII, 1952, 267); Загримить ненароком стручена з лави бартка… (Хотк., II, 1966, 107). Словник української мови в 11 томах