струшуватися
СТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРУСИ́ТИСЯ, струшу́ся, стру́сишся, док.
1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь.
– Та тут, як і надворі, ллє! – скрикнув він, струшуючись (Панас Мирний);
Михайло бадьоро вистрибнув із візка, струсився .. і попростував до хвіртки (Олесь Досвітній);
// Трясучи тілом, очищатися від чого-небудь (про тварин).
У присмерку беркут прилетів на своє звичне сідало і довго вовтузився, чистив дзьобом велетенське пір'я, струшувався і намагався зручніше усістися на ночівлю (З. Тулуб).
2. Дрижати, хитатися, коливатися, двигтіти від струсу.
“Мирний” рипить усіма своїми зв'язками і наче стогне і здригається і, стрімко хитаючись, пірнає бугшпритом у воду і знову струшується, винирнувши з води (О. Довженко).
3. Відриватися й падати від струсу.
В теплицях, де росли помідори, встановили свистки, що діяли від стисненого повітря. Внаслідок коливання повітря, викликаного свистком, пилок добре струшувався (із журн.);
Її ластів'яні щоки світилися приязню, на брові тремтіла стигла краплина. Вона переливалася невиразними боками, ось-ось струситься (Є. Гуцало);
* Образно. Літо стояло сухе, червневими ночами Ташань кипіла від зорепадів, а людям тільки дай на очі, кажуть: – Ото бомби кидають, не втримуються й зорі на небі – струшуються (Григорій Тютюнник).
4. Мимоволі робити різкі, судорожні рухи; здригатися.
Христя мовчки виступала і раз по раз струшувалась (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- струшуватися — стру́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- струшуватися — див. дрижати Словник синонімів Вусика
- струшуватися — [струшуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- струшуватися — -уюся, -уєшся, недок., струситися, струшуся, струсишся, док. 1》 Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь. || Трясучи тілом, очищатися від чого-небудь (про тварин). 2》 Дрижати, хитатися, коливатися, двигтіти від струсу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- струшуватися — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
- струшуватися — СТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРУСИ́ТИСЯ, струшу́ся, стру́сишся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь. — Та тут, як і надворі, ллє! — скрикнув він, струшуючись (Мирний, IV, 1955, 89); Михайло бадьоро вистрибнув із візка, струсився.. Словник української мови в 11 томах