1. Орфоепічний словник української мови

струшуватися

стру́шуватися

[струшуватиес'а]

-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струшуватися — стру́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. струшуватися — див. дрижати Словник синонімів Вусика
  3. струшуватися — СТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРУСИ́ТИСЯ, струшу́ся, стру́сишся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь. – Та тут, як і надворі, ллє! – скрикнув він, струшуючись (Панас Мирний); Михайло бадьоро вистрибнув із візка, струсився .. Словник української мови у 20 томах
  4. струшуватися — -уюся, -уєшся, недок., струситися, струшуся, струсишся, док. 1》 Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь. || Трясучи тілом, очищатися від чого-небудь (про тварин). 2》 Дрижати, хитатися, коливатися, двигтіти від струсу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. струшуватися — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
  6. струшуватися — СТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРУСИ́ТИСЯ, струшу́ся, стру́сишся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь. — Та тут, як і надворі, ллє! — скрикнув він, струшуючись (Мирний, IV, 1955, 89); Михайло бадьоро вистрибнув із візка, струсився.. Словник української мови в 11 томах