стрілчатий
СТРІ́ЛЧАТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що стрілча́стий 1.
Галя мала густу, темну косу, чорні, як дві тернини, очі з довгими стрілчатими віями (С. Васильченко);
Надворі ластівки стрілчаті Щебетали світло: щастя є! (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрілчатий — -а, -е, рідко. Те саме, що стрілчастий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрілчатий — СТРІ́ЛЧАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що стрілча́стий 1. Галя мала густу, темну косу, чорні, як дві тернини, очі з довгими стрілчатими віями (Вас., Вибр., 1954, 94); Надворі ластівки стрілчаті Щебетали світло: щастя є! (Рильський, II, 1960, 269). Словник української мови в 11 томах