стрілянина
СТРІЛЯНИ́НА, и, ж.
Безперервне або безладне стріляння.
Як і раніш, над головою дзижчали кулі. Стрілянина, щоправда, трохи стихла (А. Головко);
Чутно стрілянину з рушниць та вибухи з гармат (Є. Кротевич);
З боку госпіталю доносилась стрілянина. В бій вступило ще кілька автоматів (Д. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрілянина — стріляни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стрілянина — Пальба, (з гармат) канонада, вогонь; стріляння, стрільня, стрільба. Словник синонімів Караванського
- стрілянина — див. бій Словник синонімів Вусика
- стрілянина — [стр'іл'анина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
- стрілянина — -и, ж. Безперервне або безладне стріляння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрілянина — I. СТРІЛЬБА, СТРІЛЯНИНА, ПАЛЬБА́ розм.; КАНОНА́ДА (з гармат); О́БСТРІЛ (прицільна стрільба). Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (О. Гончар); Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (І. Ле). Словник синонімів української мови
- стрілянина — СТРІЛЯНИ́НА, и, ж. Безперервне або безладне стріляння. Як і раніш, над головою дзижчали кулі. Стрілянина, щоправда, трохи стихла (Головко, II, 1957, 570); Чутно стрілянину з рушниць та вибухи з гармат (Крот., Вибр. Словник української мови в 11 томах