стріляння
СТРІЛЯ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. стріля́ти 1, 3 і звуки, утворювані цією дією.
Стріляння затихло і по інших місцях, його не було чути ніде (І. Франко);
Подивившись кілька хвилин на стріляння, Щорс звернувся до Журливого: – Ану, Семене Івановичу, покажи хлопцям, як треба влучати в ціль (Ф. Бурлака).
2. Дія за знач. стріля́ти 2, 4–10.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стріляння — стріля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- стріляння — -я, с. 1》 Дія за знач. стріляти 1), 3) і звуки, утворювані цією дією. 2》 Дія за знач. стріляти 2), 4-10). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стріляння — СТРІЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стріля́ти 1, 3 і звуки, утворювані цією дією. Стріляння затихло і по інших місцях, його не було чути ніде (Фр. Словник української мови в 11 томах