стрілятися
СТРІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.
1. Стріляти в себе з метою самовбивства.
Стріляється гітлерівське офіцерство у великих і малих оточеннях (О. Довженко);
– Наш вихід у море був такий раптовий і несподіваний, що ніколи було ні про що думати, товаришу капітан, .. – пояснив Фрол Каблуков. – Я вже зібрався стрілятися, а тут знайшлася оця шлюпка (В. Кучер).
2. з ким. і без дод. Битися з противником, брати участь у поєдинку із застосуванням вогнепальної зброї.
– Давай боротись або стрілятись на пістолях. Нехай мені ніхто не доказує, що я не справивсь із запорожцем Туром! (П. Куліш);
– Поруновський хотів стрілятись за свою жінку з ловеласом Кочу. А знаєте, яка вийшла між ними дуель? (І. Нечуй-Левицький);
Врешті його заспокоює думка, що пан Микола не схотів би стрілятися з ним (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- стрілятися — стріля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- стрілятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 Стріляти в себе з метою самовбивства. 2》 з ким і без додатка. Битися з противником, брати участь у поєдинку із застосуванням вогнепальної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрілятися — СТРІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. Стріляти в себе з метою самовбивства. Стріляється гітлерівське офіцерство у великих і малих оточеннях (Довж. Словник української мови в 11 томах