стугонливий
СТУГОНЛИ́ВИЙ, а, е.
Який утворює або здатний утворювати сильний стугін.
Данько молотить на точку жито, привезене вночі з-під Чупринок. Його ціп стугонливий на світанку всіх будить (В. Земляк);
Щось дуже тьохнуло в серці, швиденько зняв [государ] з аналоя срібний набат, затряс ним, важким і стугонливим (О. Ільченко);
// Із стугоном.
Вік тачанок минув – танковий вік над степом гуркоче. Чуємо віддалений стугонливий гуркіт (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стугонливий — стугонли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- стугонливий — -а, -е. Який утворює або здатний утворювати сильний стугін. || Зі стугоном. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стугонливий — СТУГОНЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний стугін. Данько молотить на точку жито, привезене вночі з-під Чупринок. Словник української мови в 11 томах