1. Словник української мови в 11 томах

стугонливий

СТУГОНЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний стугін.

Данько молотить на точку жито, привезене вночі з-під Чупринок. Його ціп стугонливий на світанку всіх будить (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 32);

Щось дуже тьохнуло в серці, швиденько зняв [государ] з аналоя срібний набат, затряс ним, важким і стугонливим (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 562);

// З стугоном.

Вік тачанок минув — танковий вік над степом гуркоче. Чуємо віддалений стугонливий гуркіт (Гончар, Людина.., 1960, 290).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стугонливий — стугонли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стугонливий — СТУГОНЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний стугін. Данько молотить на точку жито, привезене вночі з-під Чупринок. Його ціп стугонливий на світанку всіх будить (В. Словник української мови у 20 томах
  3. стугонливий — -а, -е. Який утворює або здатний утворювати сильний стугін. || Зі стугоном. Великий тлумачний словник сучасної мови