студіювати
СТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн.
1. що, кого. Ретельно вивчати, вчити що-небудь.
Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику і в теорії (О. Кобилянська);
Володя придбав для Мусі спеціальні книжки, і вона студіювала їх, як школярка (Д. Ткач);
Збиралися переважно після обіду, а до того Косачівни кілька годин вчилися: студіювали мови, історію, математику (М. Олійник);
// Уважно приглядаючись до кого-небудь, пізнавати його.
– Я слухаю і тихцем студіюю комунарів. Голеними обличчями і рештками американського одіння вони ще нагадують канадців, але способом думання і мовою – це зовсім інші люди (Мирослав Ірчан).
2. Навчатися де-небудь.
– Ви вчений чоловік, студіювали у Відні, займалися там .. різними високими речами – і так зовсім не знаєте людей? (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- студіювати — студіюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- студіювати — (науки) вивчати; (в університеті) навчатися, вчитися. Словник синонімів Караванського
- студіювати — Учитися, вивчати, вивчити, повивчати, завчати, завчити, позавчати, навчатися, навчитися, понавчатися, повчатися, повчитися, підучатися, подучитися, попідучатися, досліджувати, дослідити, подосліджувати Словник чужослів Павло Штепа
- студіювати — студіюва́ти вивчати (ср, ст): Власне, я дивуюся людям, що студіюють мовознавство. Адже перші люди (а це був золотий вік людства) не потребували граматики, бо мета мови була взаємно себе розуміти (Селепко) ◊ студіюва́ти на <�фа́рмації, філології... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- студіювати — -юю, -юєш, недок., книжн. 1》 перех. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. || Уважно приглядаючись до кого-небудь, пізнавати його. 2》 неперех. Навчатися де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- студіювати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
- студіювати — Студіюва́ти, -дію́ю, -дію́єш, -дію́є; студію́й, -дію́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- студіювати — СТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. 1. перех. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику і в теорії (Коб. Словник української мови в 11 томах