1. Словник синонімів української мови

студіювати

ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. рідко; ПІЗНАВА́ТИ, ВЗНАВА́ТИ (УЗНАВА́ТИ), СПІЗНАВА́ТИ розм. (осягати розумом явища дійсності, діставати істинне уявлення про кого-, що-небудь). — Док.: ви́вчити, опанува́ти, оволоді́ти, ви́студіювати, пройти́, пізна́ти, взна́ти (узна́ти), спізна́ти. В Зубівці є молоді гурток, Який вивчає мову Руставелі (М. Рильський); Вони починають учити європейські мови (Леся Українка); Вона говорила дітям, як вони.. повинні опановувати знання (О. Копиленко); Чудово оволодівши мовою, він з захопленням прочитав поему "Садді Ускендерій" великого Навої (І. Ле); Бачинський з Мартовичем студіювали право на університеті в Чернівцях (В. Стефаник); Тут (у другому класі) хлопці проходять нові шкільні науки (С. Васильченко); Нелегко давалася хлопцям наука.. Вгризалися в абетку все глибше (О. Гончар); Найдосконаліші види матерії й форми її руху не можна пізнати без вивчення тих простих, але загальних елементів, які розкриваються фізикою (з журналу); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ,.. пішов у чабани (П. Тичина); — Ти у світ іди, Милий синочку, Ти усе спізнай (С. Руданський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. студіювати — студіюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. студіювати — (науки) вивчати; (в університеті) навчатися, вчитися. Словник синонімів Караванського
  3. студіювати — Учитися, вивчати, вивчити, повивчати, завчати, завчити, позавчати, навчатися, навчитися, понавчатися, повчатися, повчитися, підучатися, подучитися, попідучатися, досліджувати, дослідити, подосліджувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. студіювати — СТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. 1. що, кого. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику і в теорії (О. Словник української мови у 20 томах
  5. студіювати — студіюва́ти вивчати (ср, ст): Власне, я дивуюся людям, що студіюють мовознавство. Адже перші люди (а це був золотий вік людства) не потребували граматики, бо мета мови була взаємно себе розуміти (Селепко) ◊ студіюва́ти на <�фа́рмації, філології... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. студіювати — -юю, -юєш, недок., книжн. 1》 перех. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. || Уважно приглядаючись до кого-небудь, пізнавати його. 2》 неперех. Навчатися де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. студіювати — Студіюва́ти, -дію́ю, -дію́єш, -дію́є; студію́й, -дію́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. студіювати — СТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. 1. перех. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику і в теорії (Коб. Словник української мови в 11 томах