1. Словник української мови у 20 томах

стуканина

СТУКАНИ́НА, и, ж., розм.

Уривчасті сильні звуки від частих, повторюваних ударів по чому-небудь, падіння чогось, розривів, розрядів і т. ін.

Приїхали вдосвіта; вокзал – завіяна цегла і залізо, серед яких в'ється дим від паровозів і пара; без перерви свистки, брязкіт, галас, стуканина валіз на дверях і човгіт підошов: натовпи спішать – ніхто ні на кого не гляне (В. Барка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стуканина — стукани́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стуканина — -и, ж., розм. Уривчасті сильні звуки від частих, повторюваних ударів по чому-небудь, падіння чогось, розривів, розрядів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стуканина — СТУКАНИ́НА, и, ж., розм. Уривчасті сильні звуки від частих, повторюваних ударів по чому-небудь, падіння чогось, розривів, розрядів і т. ін. Словник української мови в 11 томах