стукотання

СТУКОТА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. стукота́ти і звуки, утворювані цією дією.

У хаті .. почулося глухе стукотання (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукотання — стукота́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стукотання — -я, с., розм. Дія за знач. стукотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стукотання — СТУКОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. стукота́ти і звуки, утворювані цією дією. У хаті.. почулося глухе стукотання (Мирний, IV, 1955, 88). Словник української мови в 11 томах