стулити
СТУЛИ́ТИ див. стуля́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стулити — стули́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стулити — див. партачити Словник синонімів Вусика
- стулити — стули́ти: ◊ стули́ти дзьоба замовкнути (м... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- стулити — див. стуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стулити — не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к). Зовсім не спати. Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак); Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
- стулити — ЗАКРИВА́ТИ (складати що-небудь розкрите, розгорнуте), СТУЛЯ́ТИ, СТУ́ЛЮВАТИ, ЗАТУЛЯ́ТИ розм., ЗАТУ́ЛЮВАТИ рідше. — Док.: закри́ти, стули́ти, затули́ти. Словник синонімів української мови
- стулити — Стули́ти, стулю́, сту́лиш, -лять; стули́, -лі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стулити — СТУЛИ́ТИ див. стуля́ти. Словник української мови в 11 томах
- стулити — Стулити, -ся см. стуляти, -ся. Словник української мови Грінченка