1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

стулити

стули́ти:

◊ стули́ти дзьоба замовкнути (м, ср, ст)|| = замкнути браму

◊ стули́ти дзю́бок = стули́ти дзьоба

◊ стули́ти кла́пач = стули́ти дзьоба

◊ стули́ти куфе́рок = стули́ти дзьоба

◊ стули́ти ма́зак = стули́ти дзьоба

◊ стули́ти мо́рду = стули́ти дзьоба

◊ стули́ти пара́ху = стули́ти дзьоба

◊ стули́ти писк = стули́ти дзьоба

◊ стули́ти пи́сок = стули́ти дзьоба

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стулити — стули́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стулити — див. партачити Словник синонімів Вусика
  3. стулити — СТУЛИ́ТИ див. стуля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. стулити — див. стуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стулити — не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к). Зовсім не спати. Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак); Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  6. стулити — ЗАКРИВА́ТИ (складати що-небудь розкрите, розгорнуте), СТУЛЯ́ТИ, СТУ́ЛЮВАТИ, ЗАТУЛЯ́ТИ розм., ЗАТУ́ЛЮВАТИ рідше. — Док.: закри́ти, стули́ти, затули́ти. Словник синонімів української мови
  7. стулити — Стули́ти, стулю́, сту́лиш, -лять; стули́, -лі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стулити — СТУЛИ́ТИ див. стуля́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. стулити — Стулити, -ся см. стуляти, -ся. Словник української мови Грінченка