стуманіти
СТУМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним.
Згас очей молодечий промінь, Обірвалась мережа днів, Тільки зірки червоний пломінь На тій касці не стуманів (А. Малишко);
// перен. Стати похмурим, втратити блиск.
Обвів очима ще раз порожні скрині, мішки посеред хати... Очі стуманіли Рудикові (Г. Косинка).
2. перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати й розуміти щось.
Президент був колись здібний суддя, але тепер стуманів (І. Франко);
Порожність в голові, і розум стуманів Од невтихаючого горя (Б. Грінченко);
– Сто рублів даси? – Що ти, стуманів! Дорого (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стуманіти — стумані́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стуманіти — див. зникати Словник синонімів Вусика
- стуманіти — -ію, -ієш, док. 1》 Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним. || перен. Стати похмурим, втратити блиск. 2》 перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати й розуміти навколишнє. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стуманіти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм. Словник синонімів української мови
- стуманіти — Стумані́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стуманіти — СТУМАНІ́ТИ, íю, і́єш, док. 1. Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним. Згас очей молодечий промінь, Обірвалась мережа днів, Тільки зірки червоний пломінь На тій касці не стуманів (Мал. Словник української мови в 11 томах
- стуманіти — Стуманіти, -нію, -єш гл. = стуманитися. 2) Одурѣть, оторопѣть. Словник української мови Грінченка