1. Словник української мови в 11 томах

стуманіти

СТУМАНІ́ТИ, íю, і́єш, док.

1. Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним.

Згас очей молодечий промінь, Обірвалась мережа днів, Тільки зірки червоний пломінь На тій касці не стуманів (Мал., Звенигора, 1959, 201);

// перен. Стати похмурим, втратити блиск.

Обвів очима ще раз порожні скрині, мішки посеред хати… Очі стуманіли Рудикові (Кос., Новели, 1962, 153).

2. перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати й розуміти навколишнє.

Президент був колись здібний суддя, але тепер стуманів (Фр., VII, 1951, 194);

Порожність в голові, і розум стуманів Од невтихаючого горя (Гр., І, 1963, 53);

— Сто рублів даси? — Що ти, стуманів! Дорого (Коз., Зол. грамота, 1939, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стуманіти — стумані́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стуманіти — див. зникати Словник синонімів Вусика
  3. стуманіти — СТУМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним. Згас очей молодечий промінь, Обірвалась мережа днів, Тільки зірки червоний пломінь На тій касці не стуманів (А. Малишко); // перен. Словник української мови у 20 томах
  4. стуманіти — -ію, -ієш, док. 1》 Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним. || перен. Стати похмурим, втратити блиск. 2》 перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати й розуміти навколишнє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стуманіти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм. Словник синонімів української мови
  6. стуманіти — Стумані́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стуманіти — Стуманіти, -нію, -єш гл. = стуманитися. 2) Одурѣть, оторопѣть. Словник української мови Грінченка