1. Словник української мови у 20 томах

ступання

СТУПА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. ступа́ти і звуки, утворювані цією дією.

Ніхто не розмовляв, тільки від ступання ніг ішов тихий гомін (О. Маковей);

Нараз почулися ступання в сінях, і Ежен кинувся до дверей, засунув засувку (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступання — ступа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ступання — -я, с. Дія за знач. ступати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ступання — СТУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ступа́ти і звуки, утворювані цією дією. Ніхто не розмовляв, тільки від ступання ніг ішов тихий гомін (Мак., Вибр., 1956, 535); Нараз почулися ступання в сінях, і Ежен кинувся до дверей, засунув засувку (Фр., І, 1955, 343). Словник української мови в 11 томах