ступання

СТУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ступа́ти і звуки, утворювані цією дією.

Ніхто не розмовляв, тільки від ступання ніг ішов тихий гомін (Мак., Вибр., 1956, 535);

Нараз почулися ступання в сінях, і Ежен кинувся до дверей, засунув засувку (Фр., І, 1955, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступання — ступа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ступання — СТУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ступа́ти і звуки, утворювані цією дією. Ніхто не розмовляв, тільки від ступання ніг ішов тихий гомін (О. Маковей); Нараз почулися ступання в сінях, і Ежен кинувся до дверей, засунув засувку (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. ступання — -я, с. Дія за знач. ступати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови