1. Словник української мови в 11 томах

ступанка

СТУ́ПАНКА, и, ж., заст. Нерухомі сходи, які складаються з ряду східців.

Хо вступає в здоровезну кам’яницю, лізе, покректуючи, по ступанці високо, аж «під небо», втискається в маленьку кімнату (Коцюб., І, 1955, 169);

Ступанка не довга була, сходців [східців] шість, а там вправо іще ступанка в сінці — на два сходці (Свидн., Люборацькі, 1955, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступанка — сту́панка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ступанка — СТУ́ПАНКА, и, ж., заст. Нерухомі сходи, які складаються з ряду східців. Хо вступає в здоровезну кам'яницю, лізе, покректуючи, по ступанці високо, аж “під небо”, втискається в маленьку кімнату (М. Словник української мови у 20 томах
  3. ступанка — -и, ж., заст. Нерухомі сходи, які складаються з ряду східців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ступанка — Ступанка, -ки ж. Лѣстница неподвижная изъ ряда ступенекъ. Ступанка не довга була, східців шість, а там вправо ще ступанка в сінці, на два сходці. Св. Л. 32. Словник української мови Грінченка