ступнути
СТУПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до ступа́ти 1–3, 5.
На поріг вийшов з халупи кіт і, ступнувши на сніг, гидливо потряс у повітрі лапкою (О. Донченко);
Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (А. Хижняк);
Мстислав ступнув два кроки вперед, вихопив меч і підніс його високо над головою (А. Хижняк);
За двері хтось шарпнув. Ремо хутко відчинив їх... На порозі стояв Ахмет .. Він важко дихав, нервово ступнув до кімнати... (Олесь Досвітній);
* Образно. Проти минулого року ми набагато ступнули вперед (В. Бабляк).
◇ (1) Раз ступну́ти від кого – чого, до кого – чого. – дуже невелика відстань, зовсім швидко, легко можна перейти від когось, чогось до кого-, чого-небудь; близько, поряд.
Сивоок .. мав не одну й не дві нагоди переконатися, що до щастя й добра шлях завжди предовгий, а до лиха – раз ступнути (П. Загребельний);
(2) Ступну́ти ні́де (д) див. ступа́ти.
Значення в інших словниках
- ступнути — ступну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ступнути — -ну, -неш, док. Однокр. до ступати 1-3), 5). Ступнути ніде — дуже тісно, немає вільного місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ступнути — ного́ю ступи́ти (ста́ти) ні́де. Немає вільного місця, все заповнено чимось. Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (О. Гончар). ступну́ти ні́де. Фразеологічний словник української мови
- ступнути — СТУПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ступа́ти 1-3, 5. На поріг вийшов з халупи кіт і, ступнувши на сніг, гидливо потряс у повітрі лапкою (Донч. Словник української мови в 11 томах