стуснути
СТУСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., чим і без дод., розм.
Однокр. до сту́сати.
Та мене й стуснув у груди (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стуснути — стусну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- стуснути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Однокр. до стусати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стуснути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- стуснути — СТУСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Однокр. до стуса́ти. Та мене й стуснув у груди (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- стуснути — Стуснути, -сну, -неш гл. Дать тумака, пинка, толкнуть. Та мене й стуснув у груди. Словник української мови Грінченка