стусувати
СТУСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, розм.
Бити, штовхати кого-небудь.
З останнім словом Марко дуже застогнав і почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди (О. Стороженко);
Зрадівши зустрічі, хлоп'яки стусують один одного, забувши, що кілька хвилин тому цілком інші настрої були в їх душах (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стусувати — стусува́ти дієслово недоконаного виду бити, штовхати розм. Орфографічний словник української мови
- стусувати — див. бити Словник синонімів Вусика
- стусувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Бити, штовхати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стусувати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- стусувати — СТУСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм. Бити, штовхати кого-небудь. З останнім словом Марко дуже застогнав і почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди (Стор. Словник української мови в 11 томах
- стусувати — Стусува́ти, -су́ю, -єш гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23. Словник української мови Грінченка