стьобання
СТЬОБА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. стьоба́ти¹.
Та кінь не реагує на стьобання, він тільки приплющае очі, поводить головою по землі, в пилюці й видихав з шумом повітря, роблячи з пилюки маленьку хмарку (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me