стямитися

СТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. стя́мляться: док.

1. Повернутися до свідомості із стану непритомності, забуття; опритомніти, опам'ятатися.

Скільки він там, під тим дубком, пролежав, не пригадує, тільки як стямився згодом, то голова, мов надколотий череп'яний горщик, боляче й приглушено дзвеніла (Д. Бедзик).

2. Повернутися до стану душевної рівноваги, набути знову здатності нормально мислити, діяти і т. ін. (після сильного переживання, розгубленості, переляку і т. ін.).

Затремтів Заяць, почувши медвежий крик і люті медвежі слова, та по хвилі стямився (І. Франко);

Яким по добрій хвилі стямився, охолонув з першого страху, глядів довкола, чи не йде ще хто більше (С. Ковалів);

З-за рогу просто на неї вибіг гурт людей .. Поки Сахно стямилася, люди були вже за двадцять кроків позаду (Ю. Смолич);

// Зрозумівши помилковість своєї поведінки, хибність своїх намірів і т. ін., відмовитися від них; одуматися.

В останню мить баба Лисавета стямилась, не захотіла обмовляти свою невістку (Д. Бедзик);

Лише відчувши, що дихати більше нічим – так стиснули вони один одного в обіймах, – друзі трохи стямилися (Ю. Шовкопляс).

◇ (1) Не стя́митися, як (коли́ і т. ін.) – не встигнути збагнути, відчути, помітити що-небудь.

Я й не стямилась, як кинулась тікати (І. Нечуй-Левицький);

Гордий і веселий, він не стямився, коли опинився на своїм обійсті (Н. Кобринська);

Не стямився [Саїд Алі], як здибав під горою, біля мечеті, молоду, струнку юначку (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

стямитися

Значення в інших словниках