субір
СУ́БІР, бору, ч.
Природний сосновий (з домішкою дерев інших порід) ліс, який росте на супісках або пісках.
Хвойні ліси поділяють на бори (чисті сосняки) і субори (сосна з дубом або ялиною) (з наук.-попул. літ.);
Для суборів характерні відносно бідні ґрунти – глинисті піски, піщані ґрунти (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- субір — су́бір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- субір — -бору, ч. Природний сосновий (з невеликою кількістю дерев інших порід) ліс, який росте на супісках або пісках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- субір — СУ́БІР, бору, ч. Природний сосновий (з домішкою дерев інших порід) ліс, який росте на супісках або пісках. Хвойні ліси поділяють на бори (чисті сосняки) і субори (сосна з дубом або ялиною) (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах