субір
СУ́БІР, бору, ч. Природний сосновий (з домішкою дерев інших порід) ліс, який росте на супісках або пісках.
Хвойні ліси поділяють на бори (чисті сосняки) і субори (сосна з дубом або ялиною) (Колг. енц., II, 1956, 344);
Для суборів характерні відносно бідні грунти — глинисті піски, піщані грунти (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- субір — су́бір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- субір — -бору, ч. Природний сосновий (з невеликою кількістю дерев інших порід) ліс, який росте на супісках або пісках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- субір — СУ́БІР, бору, ч. Природний сосновий (з домішкою дерев інших порід) ліс, який росте на супісках або пісках. Хвойні ліси поділяють на бори (чисті сосняки) і субори (сосна з дубом або ялиною) (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах