суб'єктивний
СУБ'ЄКТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Стос. до суб'єктивізму (у 1, 2 знач.).
2. Стос. до суб'єкта, людини, особи; пов'язаний з діями суб'єкта.
Суб'єктивний фактор історії .. – це самі люди, що здійснюють виробництво матеріальних благ і діють в залежності від об'єктивних умов (з публіц. літ.);
Психіка як продукт мозку є суб'єктивним відображенням об'єктивної дійсності (з наук. літ.).
3. Який відображає думки, переживання і т. ін. тільки даного суб'єкта; особистий, індивідуальний.
– Невже це тільки моє суб'єктивне відчуття, інтуїція? – подумала вона (О. Донченко);
// у знач. ім. суб'єкти́вне, ного, с. Те, що відображає думки, переживання і т. ін. тільки даного суб'єкта; особисте.
Наперед застерігаю, що там [у спогадах], певне, не мало буде суб'єктивного (Леся Українка);
// Упереджений, не об'єктивний.
Суб'єктивне рішення.
Значення в інших словниках
- суб'єктивний — суб'єкти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- суб'єктивний — Особистий, індивідуальний; (вирок) не об'єктивний, упереджений, не безсторонній. Словник синонімів Караванського
- суб'єктивний — -а, -е. 1》 Стос. до суб'єктивізму (у 1, 2 знач.). Суб'єктивний ідеалізм — філософський напрям, представники якого заперечують існування об'єктивного світу, а основою всіх явищ природи і суспільства вважають людську свідомість або її окремі елементи; прот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суб'єктивний — ОСОБИ́СТИЙ (властивий тільки даній особі, який виражає думки, переживання і т. ін. тільки окремої особи), ІНДИВІДУА́ЛЬНИЙ, СУБ'ЄКТИ́ВНИЙ, ОСІ́БНИ́Й рідше. Словник синонімів української мови