суб'єкт
СУБ'Є́КТ, а, ч.
1. філос. Істота, здатна до пізнання навколишнього світу, й до цілеспрямованої діяльності.
Теорія пізнання не може абстрагуватися від тих суспільних і соціальних зв'язків, відносин, практики, в яких перебуває суб'єкт пізнання (з наук.-попул. літ.).
2. книжн. Особа, група осіб, організація і т. ін., яким належить активна роль у певному процесі, акті.
Обиватель став тепер об'єктом і суб'єктом. Він купував книжки, він їх і судив (Ю. Смолич).
3. юр. Особа або організація як носій певних прав і обов'язків.
Суб'кт міжнародного права.
4. мед. Людина як носій певних фізичних і психічних якостей; людина як об'єкт дослідження.
Істеричний суб'єкт живе більшою або меншою мірою .. емоціональним життям (з навч. літ.).
5. розм. Про людину з негативними рисами характеру, непривабливою або підозрілою зовнішністю.
В кімнату увіходить Спичаковський. Це високий, худорлявий суб'єкт з гордо піднесеною головою (І. Кочерга);
– Листа приніс якийсь невідомий суб'єкт (П. Колесник);
Підійшов п'яний суб'єкт і попросив закурити (Л. Дмитерко);
[Начальник станції:] Романченко, подивись, що це за суб'єкт сидить (О. Корнійчук).
6. лог. Предмет судження.
7. лінгв. Те саме, що пі́дмет¹.
Суб'єкт – термін, який широко вживається переважно в західноєвропейському мовознавстві в такому ж значенні, як і підмет (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- суб'єкт — Суб'єкт: — продавець [21] — продавець, прикажчик у крамниці [IV] — торговий службовець, прикажчик, офіціант [V] — Суб’єкт — польськ. subiekt < лат. Словник з творів Івана Франка
- суб'єкт — суб'є́кт 1 іменник чоловічого роду, істота про особу суб'є́кт 2 іменник чоловічого роду організація; предмет судження; підмет Орфографічний словник української мови
- суб'єкт — (пізнання) ФІЛ. істота; КН. людина, особа, індивідуум, індивід, (підозрілий) ЖМ. тип, п. птах, птаха, сов. фрукт, риба; ГРАМ. підмет. Словник синонімів Караванського
- суб'єкт — [субйект] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- суб'єкт — Особа, див. індивід, (грамат.) підмет Словник чужослів Павло Штепа
- суб'єкт — -а, ч. 1》 філос. Істота, здатна до пізнання навколишнього світу, об'єктивної дійсності й до цілеспрямованої діяльності. 2》 книжн. Особа, група осіб, організація і т. ін., яким належить активна роль у певному процесі, акті. 3》 юр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суб'єкт — СУБ'ЄКТ (від лат. subjectum — те, що лежить внизу, знаходиться в основі) — 1) В широкому розумінні особа, організована група осіб, соціальна, етнічна та політична спільнота, суспільство в цілому, що здійснюють властиву їм діяльність... Філософський енциклопедичний словник
- суб'єкт — ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ́ДУУМ книжн., СУБ'Є́КТ розм., ПЕРСО́НА уроч., заст., ірон.; ЕЛЕМЕ́НТ розм. (про особу перев. Словник синонімів української мови
- суб'єкт — рос. субъект фізична або юридична особа, що здійснює економічну, господарську діяльність (людина, сім'я, підприємець, підприємство, компанія, держава). Eкономічна енциклопедія