1. Словник української мови у 20 томах

сувати

СУ́ВАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без прям. дод., діал.

Совати (у 3 знач.).

Ухопився [Панько] правою рукою за вершок брами по самій середині, а відтак підніс туди й ліву руку. Ногами сував по брамі, шукаючи якогось опору (Л. Мартович);

Діти .. стали складати букви у слова: а котре певніше читало, сувало пальці вище то нижче по книжці: читало з пам'яті (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сувати — су́вати дієслово недоконаного виду совати діал. Орфографічний словник української мови
  2. сувати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., зах. Совати (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сувати — СУ́ВАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Совати (у 3 знач.). Ухопився [Панько] правою рукою за вершок брами по самій середині, а відтак підніс туди й ліву руку. Ногами сував по брамі, шукаючи якогось опору (Март., Тв., 1954, 164); Діти.. Словник української мови в 11 томах
  4. сувати — Сувати, -ваю, -єш гл. Совать. Угор. Словник української мови Грінченка