сув'язь
СУ́В'ЯЗЬ, і, ж., рідко.
1. Що-небудь зв'язане, сплетене, утворене переплетенням.
Неподалік Горпищенкової кошари, на сув'язі звивистих степових доріг, стоїть чабанський колодязь (О. Гончар);
Треба почекати, коли перетреться канат, розпадуться всі сув'язі (П. Загребельний).
2. Те саме, що зв'язо́к 1.
Піснею найтісніше встановлюється .. сув'язь поміж окремою людиною та людським загалом (Ю. Смолич);
Ми почували якусь особливу сув'язь, особливу близькість, нас пов'язували ті самі думки, та сама таємниця (Ю. Мушкетик).
3. Те саме, що зв'язо́к 7.
Вергали камінь, тягли дерево, везли плінфу, все те підняти треба було вище й вище, зчепити в невидимі для невтаємниченого ока сув'язі (П. Загребельний).
4. Те саме, що за́в'язь 1.
Ти ще малий, тобі ще довго йти На шлях людський, де гори й повороти. Ти тільки сув'язь цвіту, а не плід, Ти ще, як тінь, а не важучий слід (А. Малишко).
Значення в інших словниках
- сув'язь — су́в'язь іменник жіночого роду зв'язок рідко Орфографічний словник української мови
- сув'язь — -і, ж., рідко. 1》 Що-небудь зв'язане, сплетене, утворене переплетенням. 2》 Те саме, що зв'язок 1). 3》 Те саме, що зав'язь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сув'язь — ЗА́В'ЯЗЬ (частина квітки, в якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), ЗА́В'ЯЗОК, В'ЯЗЬ, ЗЕЛЕНО́ЧОК діал., СУ́В'ЯЗЬ рідко. Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш (Я. Качура); Маленька фіалка мала два пуп'янки і молодий зав'язок насіння (Н. Словник синонімів української мови