сув'язь

ЗА́В'ЯЗЬ (частина квітки, в якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), ЗА́В'ЯЗОК, В'ЯЗЬ, ЗЕЛЕНО́ЧОК діал., СУ́В'ЯЗЬ рідко. Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш (Я. Качура); Маленька фіалка мала два пуп'янки і молодий зав'язок насіння (Н. Кобринська); Старий підходить до озера, на якому ворушаться надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької.. ряски (М. Стельмах); Ти ще малий, тобі ще довго йти На шлях людський, де гори й повороти. Ти сув'язь цвіту, а не плід. Ти ще, як тінь, а не важучий слід (А. Малишко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сув'язь — су́в'язь іменник жіночого роду зв'язок рідко Орфографічний словник української мови
  2. сув'язь — -і, ж., рідко. 1》 Що-небудь зв'язане, сплетене, утворене переплетенням. 2》 Те саме, що зв'язок 1). 3》 Те саме, що зав'язь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сув'язь — СУ́В'ЯЗЬ, і, ж., рідко. 1. Що-небудь зв'язане, сплетене, утворене переплетенням. Неподалік Горпищенкової кошари, на сув'язі звивистих степових доріг, стоїть чабанський колодязь (О. Словник української мови у 20 томах