сувора
СУВО́РА, и, ж., діал.
Напучення.
– Тітко-сердечко! нехай я ще погуляю! – Пора, пора, моя дитино! Послухай старечої сувори (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сувора — -и, ж., діал. Напучення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сувора — СУВО́РА, и, ж., діал. Напучення. — Тітко-сердечко! нехай я ще погуляю! — Пора, пора, моя дитино! Послухай старечої сувори (Вовчок, І, 1955, 22). Словник української мови в 11 томах
- сувора — Сувора, -ри ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори. МВ. І. 30. Словник української мови Грінченка