1. Словник української мови в 11 томах

сувора

СУВО́РА, и, ж., діал. Напучення.

— Тітко-сердечко! нехай я ще погуляю! — Пора, пора, моя дитино! Послухай старечої сувори (Вовчок, І, 1955, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сувора — СУВО́РА, и, ж., діал. Напучення. – Тітко-сердечко! нехай я ще погуляю! – Пора, пора, моя дитино! Послухай старечої сувори (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  2. сувора — -и, ж., діал. Напучення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сувора — Сувора, -ри ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори. МВ. І. 30. Словник української мови Грінченка