суверток

СУ́ВЕРТОК, тка, ч. Те саме, що зго́рток.

З невеличкого сувертка дістав [Юрко] цукерки в блискучих обгортках й по щирості обділив Франку, Кулину, Ясю — всіх дівчат (Чорн., Визвол. земля, 1959, 81);

Молодий батько озирнувся й побачив професора в білому халаті, який обережно тримав на руках суверток з живою істотою… (Донч., VI, 1957, 332);

Суверток паперу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суверток — су́верток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. суверток — див. сувертень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суверток — Згорток, пакунок, див. завертка, обвертка Словник чужослів Павло Штепа
  4. суверток — СУ́ВЕРТОК, тка, ч. Те саме, що зго́рток. З невеличкого сувертка дістав [Юрко] цукерки в блискучих обгортках й по щирості обділив Франку, Кулину, Ясю – всіх дівчат (С. Словник української мови у 20 томах
  5. суверток — Суверток, -тка м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво. Черн. у. Словник української мови Грінченка