сувоїще
СУВО́ЇЩЕ, а, с.
Збільш. до суві́й 1, 2.
І здавалось: сніги – то полотен сувоїща, Скільки б з них штаненят, та біленьких сорочок, Та вузьких пелюшок, а згадаєш, чого іще Нашивала б синам, готувала для дочок (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сувоїще — суво́їще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сувоїще — -а, с. Збільш. до сувій 1,2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сувоїще — СУВО́ЇЩЕ, а, с. Збільш. до суві́й 1, 2. І здавалось: сніги — то полотен сувоїща, Скільки б з них штаненят, та біленьких сорочок, Та вузьких пелюшок, а згадаєш, чого іще Нашивала б синам, готувала для дочок (Мал., Звенигора, 1959, 350). Словник української мови в 11 томах