1. Словник української мови у 20 томах

судденко

СУДДЕ́НКО, а, ч., розм.

Син судді.

Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем'ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судденко — судде́нко іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. судденко — -а, ч., розм. Син судді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. судденко — СУДДЕ́НКО, а, ч., розм. Син судді. Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем’ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі (Кв.-Осн., II, 1956, 207). Словник української мови в 11 томах