1. Словник української мови у 20 томах

сука

СУ́КА, и, ж.

1. Самка свійського собаки, а також інших тварин родини собачих.

– Ой ти, гарний Семене, Не ходи ж ти до мене: Єсть у мене лиха сука, Як укусить – буде мука (з народної пісні);

Я вполював .. Зайців аж шестеро – ще й ледь не за годину – Одною сукою... (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

* У порівн. – Свиня як вискочить з Кушніренкового двору, та просто й кинулась на мене, мов скажена сука (І. Нечуй-Левицький).

2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки.

Лупила, лупила його Уляна, а далі випхала з хати. – Чекай, суко! – тільки й промовив Андрійко (М. Коцюбинський);

// Взагалі про підлу, нікчемну людину.

– То, люди, не моя дочка, а сука! – говорив Коваль на сході і закляв тяжкою клятьбою (Я. Качура);

– Я тобі не скажу, що ти сучий син, бо тебе породила чесна мати, а сукою ти став пізніше... (М. Томчаній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сука — су́ка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сука — див. повія Словник синонімів Вусика
  3. сука — -и, ж. 1》 Самка свійського собаки, а також інших тварин родини собачих. 2》 перен., вульг. Уживається, як лайливе слово, перев. щодо жінки. || Взагалі про підлу, нікчемну людину. 3》 жарг. Засуджений злодій, що злигався з керівництвом в'язниці й виконує його вказівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сука — Псиця Словник чужослів Павло Штепа
  5. сука — И, ж., лайл. Підла, стервозна жінка. Кілька дам щебечуть про свою контору й суку — головну бухгалтершу (С. Пиркало). Яка розкіш ці американські крамниці, чого тут тільки нема, ах суки, глянь, глянь! (О. Забужко). Ну шо, сука, тут ти попалася (Б. Жолдак). Словник сучасного українського сленгу
  6. сука — СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця). Словник синонімів української мови
  7. сука — СУ́КА, и, ж. 1. Самка свійського собаки, а також інших тварин родини собачих. — Ой ти, гарний Семене, Не ходи ж ти до мене: Єсть у мене лиха сука, Як укусить — буде мука (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 76); Я вполював.. Словник української мови в 11 томах
  8. сука — Сука, -ки ж. 1) Сука. Ругательное слово для женщины. Десь сука, десь ледащиця з хлопцями пє, гуляє. Чуб. V. 141. 2) Часть ткацкаго станка. см. верстат. МУЕ. III. 17. ум. сучка, сучечка. Словник української мови Грінченка