сук
СУК, а́, ч.
1. Великий відросток, який відгалужується від стовбура дерева.
З сука на сук стрибає, свище бурундук (І. Гончаренко);
// Частина зрубаної, зломленої, всохлої і т. ін. гілки, що залишилася на дереві.
То всохлий сук обріже [селянин] десь на дереві, То щепі дасть бросток новий [нову бростку] (М. Зеров);
Здійняла [Мар'яна] з сука невеликий горщик і побігла до джерела (М. Стельмах);
// Відламок усохлої гілки.
Пузанов упевнено проскакував поміж стовбурами, .. і жоден сук, жодна гілляка не хруснула під його чобітьми (О. Гончар).
2. Залишок від зрізаного бокового відростка в дошці, колоді.
Гостра була сокира, та на сук наскочила (прислів'я);
Батько помітив, що син усю свою злість виливає на круті суки. Він так розмахувався сокирою, що на нього страшно було глядіти, ніби весь світ хотів розбити (М. Томчаній);
* Образно. Бенедеві думки .. зупинялися на тім суці, з котрого вийшли, на старім і твердім суці суспільної нерівності між людьми (І. Франко).
Значення в інших словниках
- сук — Завдати ... сук: — образно: від виразу зігнути в дугу — зігнути в сук [48] Словник з творів Івана Франка
- сук — сук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сук — див. кривий Словник синонімів Вусика
- сук — Горголя, ґургула Словник чужослів Павло Штепа
- сук — Забив йому сук в голову. Завдав йому багато клопоту. В тім то й сук. Тут і головна причина. Приповідки або українсько-народня філософія
- сук — -а, ч. 1》 Великий відросток, який відгалужується від стовбура дерева. || Частина зрубаної, зломленої, всохлої і т. ін. гілки, що залишилася на дереві. || Відламок усохлої гілки. 2》 Залишок від зрізаного бокового відростка в дошці, колоді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сук — гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. Фразеологічний словник української мови
- сук — ГІЛЛЯ́КА (великий відросток від стовбура дерева), ГІЛЛЯ́, ГАЛУ́ЗА, СУК, КОНА́Р перев. мн., діал. Стовбур.. був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метри від ґрунту (І. Словник синонімів української мови
- сук — СУК, а́, ч. 1. Великий відросток, який відгалужується від стовбура дерева. З сука на сук стрибає, свище бурундук (Гонч., Вибр., 1959, 135); // Частина зрубаної, зломленої, всохлої і т. ін. гілки, що залишилася на дереві. Словник української мови в 11 томах
- сук — Ринок, влаштований під критими арками на арабському Сході. Архітектура і монументальне мистецтво
- сук — Сук, -ка м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. ум. сучо́к. Словник української мови Грінченка