сук

Ринок, влаштований під критими арками на арабському Сході.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сук — СУК, а́, ч. 1. Великий відросток, який відгалужується від стовбура дерева. З сука на сук стрибає, свище бурундук (І. Гончаренко); // Частина зрубаної, зломленої, всохлої і т. ін. гілки, що залишилася на дереві. Словник української мови у 20 томах
  2. сук — сук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. сук — Забив йому сук в голову. Завдав йому багато клопоту. В тім то й сук. Тут і головна причина. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. сук — Завдати ... сук: — образно: від виразу зігнути в дугу — зігнути в сук [48] Словник з творів Івана Франка
  5. сук — Горголя, ґургула Словник чужослів Павло Штепа
  6. сук — -а, ч. 1》 Великий відросток, який відгалужується від стовбура дерева. || Частина зрубаної, зломленої, всохлої і т. ін. гілки, що залишилася на дереві. || Відламок усохлої гілки. 2》 Залишок від зрізаного бокового відростка в дошці, колоді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сук — ГІЛЛЯ́КА (великий відросток від стовбура дерева), ГІЛЛЯ́, ГАЛУ́ЗА, СУК, КОНА́Р перев. мн., діал. Стовбур.. був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метри від ґрунту (І. Словник синонімів української мови
  8. сук — гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. Фразеологічний словник української мови
  9. сук — див. кривий Словник синонімів Вусика
  10. сук — Сук, -ка м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. ум. сучо́к. Словник української мови Грінченка
  11. сук — СУК, а́, ч. 1. Великий відросток, який відгалужується від стовбура дерева. З сука на сук стрибає, свище бурундук (Гонч., Вибр., 1959, 135); // Частина зрубаної, зломленої, всохлої і т. ін. гілки, що залишилася на дереві. Словник української мови в 11 томах