1. Словник української мови у 20 томах

суконний

СУКО́ННИЙ, а, е.

1. Стос. до виготовлення або продажу сукна.

Мати мусила дати його в суконну фабрику робітником (І. Нечуй-Левицький);

У середні віки суконна промисловість бурхливо розвивалася в Голландії, Англії, Саксонії. Вовняні тканини вміли робити у Київській Русі (з наук.-попул. літ.).

2. Зробл., пошитий із сукна.

Суконний комір тер шию (М. Коцюбинський);

На дівчині була зелена суконна пілотка, двобортна шинель і акуратні чобітки (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суконний — суко́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. суконний — Вовняний Словник чужослів Павло Штепа
  3. суконний — -а, -е. 1》 Стос. до виготовлення або продажу сукна. 2》 Зробл., пошитий із сукна. Суконна мова; Суконний стиль — про важку або грубу мову, бідний стиль. 3》 Стос. до суконників. Суконна сотня — привілейована корпорація купців у Російській державі у 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суконний — Суко́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. суконний — СУКО́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до виготовлення або продажу сукна. Мати мусила дати його в суконну фабрику робітником (Н.-Лев., І, 1956, 131); У середні віки суконна промисловість бурхливо розвивалася в Голландії, Англії, Саксонії. Словник української мови в 11 томах
  6. суконний — Суконний, -а, -е = сукняний. ЗОЮР. І. 140. Словник української мови Грінченка