суконний
СУКО́ННИЙ, а, е.
1. Стос. до виготовлення або продажу сукна.
Мати мусила дати його в суконну фабрику робітником (Н.-Лев., І, 1956, 131);
У середні віки суконна промисловість бурхливо розвивалася в Голландії, Англії, Саксонії. Вовняні тканини вміли робити у Київській Русі (Наука.., 5, 1976, 51).
2. Зробл., пошитий із сукна.
Суконний комір тер шию (Коцюб., II, 1955, 366);
На дівчині була зелена суконна пілотка, двобортна шинель і акуратні чобітки (Дмит., Наречена, 1959, 108).
◊ Суко́нна мо́ва; Суко́нний стиль — про важку або грубу мову, бідний стиль.
Суконна перекладацька мова справді-таки непридатна для писання оригінальних творів (Кундзич, Діези.., 1956, 53).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суконний — суко́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- суконний — Вовняний Словник чужослів Павло Штепа
- суконний — СУКО́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до виготовлення або продажу сукна. Мати мусила дати його в суконну фабрику робітником (І. Нечуй-Левицький); У середні віки суконна промисловість бурхливо розвивалася в Голландії, Англії, Саксонії. Словник української мови у 20 томах
- суконний — -а, -е. 1》 Стос. до виготовлення або продажу сукна. 2》 Зробл., пошитий із сукна. Суконна мова; Суконний стиль — про важку або грубу мову, бідний стиль. 3》 Стос. до суконників. Суконна сотня — привілейована корпорація купців у Російській державі у 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суконний — Суко́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- суконний — Суконний, -а, -е = сукняний. ЗОЮР. І. 140. Словник української мови Грінченка