1. Словник української мови у 20 томах

суконька

СУ́КО́НЬКА, и, ж.

Зменш. до су́кня.

– Нам старим не до лиця рожеві суконьки та залицяння (І. Нечуй-Левицький);

Вона була боса, в старенькій вицвілій суконьці, в кофтині-безрукавці (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суконька — су́ко́нька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. суконька — -и, ж. Зменш.-пестл. до сукня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суконька — СУ́КО́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до су́кня. — Нам старим не до лиця рожеві суконьки та залицяння (Н.-Лев., IV, 1956, 253); Вона була боса, в старенькій вицвілій суконьці, в кофтині-безрукавці (Збан., Малин. дзвін, 1958, 26). Словник української мови в 11 томах
  4. суконька — Сукня, -ні ж. 1) Платье (женское). Рудч. Ск. II. 63. Грин. III. 582. На що ж тобі, доньку, зеленії сукні! Мет. 140. Їхала дівка через бір, а на їй сукня в девять піл. н. п. 2) а) Суконная юбка. Гол. Од. 82, 71. Шух. І. 132. б) = андарак. Чуб. VII. 429. ум. суконька. Словник української мови Грінченка