суконька
су́ко́нька
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суконька — -и, ж. Зменш.-пестл. до сукня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суконька — СУ́КО́НЬКА, и, ж. Зменш. до су́кня. – Нам старим не до лиця рожеві суконьки та залицяння (І. Нечуй-Левицький); Вона була боса, в старенькій вицвілій суконьці, в кофтині-безрукавці (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- суконька — СУ́КО́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до су́кня. — Нам старим не до лиця рожеві суконьки та залицяння (Н.-Лев., IV, 1956, 253); Вона була боса, в старенькій вицвілій суконьці, в кофтині-безрукавці (Збан., Малин. дзвін, 1958, 26). Словник української мови в 11 томах
- суконька — Сукня, -ні ж. 1) Платье (женское). Рудч. Ск. II. 63. Грин. III. 582. На що ж тобі, доньку, зеленії сукні! Мет. 140. Їхала дівка через бір, а на їй сукня в девять піл. н. п. 2) а) Суконная юбка. Гол. Од. 82, 71. Шух. І. 132. б) = андарак. Чуб. VII. 429. ум. суконька. Словник української мови Грінченка