султанчик
СУЛТА́НЧИК, а, ч.
Зменш. до султа́н².
Луг з буйною некошеною травою і рожевими кущами далі переходив у рівний, сріблястий від ковилу цілинний степ. Вся палуба нашого буксира, наче білим сніжком, була припорошена шовковистими султанчиками, – їх нанесло сюди зі степу (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- султанчик — султа́нчик іменник чоловічого роду суцвіття Орфографічний словник української мови
- султанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до султан II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- султанчик — СУЛТА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до султа́н². Луг з буйною некошеною травою і рожевими кущами далі переходив у рівний, сріблястий від ковилу цілинний степ. Вся палуба нашого буксира, наче білим сніжком, була припорошена шовковистими султанчиками, — їх нанесло сюди зі степу (Вол., Дні.., 1958, 83). Словник української мови в 11 томах
- султанчик — Султанчик, -ка м. 1) ум. отъ султан. 2) раст. а) Турка angustifolia L. ЗЮЗО. І. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. І. 140. Словник української мови Грінченка