сумнівно
СУМНІ́ВНО, присл.
1. Присл. до сумні́вний.
Та це не заспкоїло Ніну Олександрівну. Вона сумнівно похитала головою і голосно спитала до другої кімнати, де спала свекруха: – Що це означає, Одарко Пилипівно, коли собака так виє? (Б. Антоненко-Давидович).
2. у знач. пред. Малоймовірно; навряд.
Сумнівно, щоб ця книга [Євангеліє] використовувалася старим як “руководство” в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року (Григорій Тютюнник);
Ми вважаємо, що лист писаний під безпосереднім враженням від прочитання Лесею листа М. П. Драгоманова від 9 (21) / ІХ. До Софії він дійшов через 5 –6 днів. Сумнівно, щоб Леся Українка відкладала писання відповіді на 20 днів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сумнівно — сумні́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сумнівно — присл. 1》 Присл. до сумнівний. 2》 у знач. присудк. сл. Малоймовірно; навряд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сумнівно — СУМНІ́ВНО, присл. 1. Присл. до сумні́вний. 2. у знач. присудк. сл. Малоймовірно; навряд. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року (Тют., Вир, 1964, 392). Словник української мови в 11 томах