1. Словник української мови в 11 томах

сумнівно

СУМНІ́ВНО, присл.

1. Присл. до сумні́вний.

2. у знач. присудк. сл. Малоймовірно; навряд.

Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року (Тют., Вир, 1964, 392).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумнівно — сумні́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сумнівно — СУМНІ́ВНО, присл. 1. Присл. до сумні́вний. Та це не заспкоїло Ніну Олександрівну. Вона сумнівно похитала головою і голосно спитала до другої кімнати, де спала свекруха: – Що це означає, Одарко Пилипівно, коли собака так виє? (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  3. сумнівно — присл. 1》 Присл. до сумнівний. 2》 у знач. присудк. сл. Малоймовірно; навряд. Великий тлумачний словник сучасної мови